Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 2013-2014 н. р.

Методичні рекомендації 
щодо вивчення математики у 2013/2014 навчальному році

Освітня галузь «МАТЕМАТИКА» включена до Інваріантної складової  Базового навчального  плану основної та старшої школи, яка формується на державному рівні, є обов’язковою для реалізації в усіх навчальних закладах, що дають повну загальну середню освіту, при цьому рекомендовано всім  дотримуватися єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів.
З 1 вересня 2013 р. впроваджується в частині базової загальної середньої освіти новий Державний стандарт (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392), тому 5 класи загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році переходять на навчання за новими програмами з математики для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Особливості навчальної  програми, методики вивчення окремих тем та навчально-методичне забезпечення вивчення математики у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів міститься у матеріалах «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів на 2013/2014 навчальний рік» (сайт Міністерства освіти і науки України: www.mon.gov.ua).
 Для учнів 6–11-х класів чинними залишаються рекомендації МОНмолодьспорту, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 року №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.), та ІППОЧО, які видрукувані в липні 2012 року в газеті «Освіта Буковини» та розміщені на сайті ІППОЧО.
 Навчання математики в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році буде здійснюватися:
- у 5 класі – за новими програмами та новими підручниками (сайт МОНУ),
- у 6-9 класах – за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи» (видавництво «Перун», Київ, 2005 р.), науково-методичних журналах «Математика в школі» (№2, 2006 р. та ін.) та розміщених на сайті Міністерства освіти і науки України,
- у 10-11 класах – за програмами, надрукованими у посібнику «Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах)», видавництва «Ранок», Харків, 2011 р. та розміщених на сайті МОН України.
Зауважуємо, що навчальна програма – це такий нормативний документ, який конкретизує для кожного класу визначені Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст (мінімальний обсяг), містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання. Частина матеріалу, зміст якого подано у квадратних дужках, не є обов’язковою  для вивчення і не виноситься для контролю в темі.
У новому навчальному році вступає в дію новий Державний стандарт, який  ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, в якому  математична компетентність внесена, як до  ключових компетентностей, так і до предметних (галузевих).
Реалізація основної мети курсу математики вимагає введення профільного навчання та допрофільної підготовки з математики, що дозволяє повніше враховувати індивідуальні особливості учнів. З метою підвищення якості вивчення предмета, на забезпечення індивідуальної орієнтованості змісту освіти, з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів та не перевищуючи санітарно-гігієнічних норм, адміністрацією навчального закладу може бути збільшена кількість годин на її викладання за рахунок варіативної складової Базового навчального плану (сайт ІППОЧО, рекомендації щодо використання варіативної складової). Зокрема, навчальні години  варіативної   складової варто використовувати:
- в основній  школі – для загальноосвітньої підготовки учнів,  індивідуальних  занять  та  консультацій,  факультативного навчання;
- у старшій  школі – для здійснення профільного навчання.
Наголошуємо, що розподіл годин на вивчення окремих тем та кількість тематичних оцінювань (не менше трьох протягом семестру) та укладати  календарно-тематичне планування навчального матеріалу кожним вчителем може здійснюватись самостійно або користуватися друкованою продукцією, однак усі записи, дати проведення уроку мають бути здійснені ручкою, а не олівцем, оскільки вони повинні:
-                бути розглянуті на засіданні шкільного методичного об’єднання,
-                погоджені підписом заступника директора з навчально-виховної роботи ЗНЗ,
-                затверджені підписом директора ЗНЗ,
-                мати мокру печатку ЗНЗ.      
При навчанні математики залишається важливим питанням обов’язкового оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання – тематичне. Кожен із перелічених видів оцінювання має дату його проведення, окрім підсумкового: тематична та семестрова, яка відповідно виставляється: на основі поточних оцінок, щомісячної оцінки за ведення зошита, письмових самостійних робіт і контрольної роботи – тематична (без дати); на основі тематичних – семестрова, а на основі семестрових – річна, при цьому оцінюються реальні досягнення учня, а не його середній  бал.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів єдині для загальноосвітніх і профільних класів, для класів поглибленого вивчення математики та  класів гуманітарного спрямування (сайт МОНУ).
Зауважуємо, що важливу роль в навчальному процесі й надалі відіграє кабінет математики. Якщо кабінети укомплектовані однаковими меблями, ТЗН, хорошими стулчастими дошками, унаочненнями, методичною та дидактичною літературою (не копійованою – це плагіат), оформлено постійні стенди, наприклад, “Готуємось до контрольної роботи ” та змінні стенди (змістовні, естетичні, зорово сприйнятні), то це має значний внесок у покращення умов організації навчально-виховного процесу.
Необхідною умовою та важливою частиною такого вміння учнями мислити є логічна грамотність, тобто деякий мінімум логічних знань та вмінь, що необхідні для кожної інтелектуальної особистості. Логіка, як предмет, що навчає виконувати правильні міркувальні операції (методи пізнання), необхідна для вивчення математики, і, взагалі, для всіх загальноосвітніх предметів, підготовки до дорослого життя.
Навчити учнів аналізу, синтезу, узагальненню, конкретизації, класифікації; індукції, дедукції, аналогії; роботі з поняттями та судженнями; методів доведення тверджень; формування гіпотез та побудови умовиводів, розвинути просторове мислення допомагає факультативний курс «Логіка». Впровадження в школі нового факультативного курсу «Логіка» за рахунок варіативного компоненту навчального плану сприятиме досягненню цілей: інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх логічного мислення, пам’яті, уяви, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи, отримувати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань тощо. Авторськими колективами підготовлені навчальні програми та навчально-методичний комплекс для вивчення курсу: «Логіка» (авт. Буковська О.І., Васильєва Д.В.) для учнів 5-9 класів та «Логічні стежинки математики» (авт. Апостолова Г.В., Бакал О.П.) для учнів 5-8 класів. Всі ці знання є суттєвим доповненням профільного навчання математики.
Профілізація школи, нові вимоги до освіти передбачають поглиблене вивчення математики, яке формує в учнів стійкий інтерес до предмету, виявляє і розвиває математичні здібності, орієнтацію на професійну діяльність, яка потребує високого рівня математичних знань, підготовку до навчання у вищому навчальному закладі з відповідним фаховим спрямуванням.
Поглиблене вивчення математики має нормативне забезпечення його викладання: програма та відповідні засоби навчання. У відповідності до листа МОН від 20.05.2013 №1/9-349 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2013/2014 навчального року» робочі навчальні плани для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів: 5 клас – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України  від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551 (додаток 8); 6-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834.
Акцентуємо увагу вчителів на те, що з метою підвищення якості результатів під час зовнішнього незалежного оцінювання, необхідна попередня підготовка всіх учасників навчального процесу, тобто тестові технології в систему навчання необхідно вводити більш активно. Окрім того, учителю бажано ознайомитися з теорією тестування та нормативно-правовими документами, що регламентують проведення незалежного оцінювання, зразками тренувальних тестів з грифом МОНУ.
У підвищенні ефективності організації навчально-виховного процесу у ЗНЗ значну роль відіграє впровадження інноваційних технологій з використанням сучасних електронних засобів навчального призначення. Рекомендуємо користуватися програмними засобами: “Бібліотека електронних наочностей “Геометрія, 7-9 класи” , „Геометрія 10, 11, програмно-методичний комплекс (ПМК) ТЕРМ  VII-ІX (з алгебри для 7-9 класів), педагогічний програмний засіб “Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів “ОЛІМП” тощо.  
Глобальна мережа Інтернет відкриває реальні можливості повсякденного співробітництва і спілкування вчителів та учнів різних навчальних закладів. У зв’язку з цим усі фахівці освіти повинні володіти знаннями про принципи пошуку й обміну інформацією в мережі. Наведемо групи відібраних посилань на найбільш відомі ресурси WWW, присвячені освітній тематиці:
-        http://www.ednu.kiev.ua – освітянська мережа України;
-        http://www.udl.org.ua – українська система дистанційного навчання;
-        http://www.mon.gov.ua – офіційний сервер Міністерства освіти і науки України;
-        http://www.lib.com.ua – електронна бібліотека;
-        http://www.google.com.ua – інформаційно-пошукова система;
-        http://www.math.kiev.ua – математичні сайти;
-        http://www.matholymp.kiev.ua – Київські міські олімпіади з математики;
-        http://www.ippobuk.cv.ua сайт ІППО Чернівецької області;
-        http://oblosvita.com/index.php – сайт ДОНМС Чернівецької обласної державної адміністрації.
Дані ППЗ дозволяють: активізувати навчання шляхом використання привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, новизні і нетрадиційності; унаочнити властивості стереометричних понять завдяки динаміці просторових фігур і можливості експериментувати з умовно-графічним типом наочності; інтенсифікувати навчальний процес шляхом зосередження уваги учнів на етапах доведення стереометричних фактів, а не способах їх наочного зображення, що вимагають окремих умінь і додаткового часу; розвивати абстрактне мислення поданням наочно-образної, графічної інформації в поєднанні із знаково-символьною, спільний аналіз яких сприяє виробленню евристичних умінь.
Кожних чотири роки проводиться Міжнародне порівняльне дослідження якості природничо-математичної освіти – TIMSS, метою якого є здійснення порівняльного аналізу загальноосвітньої підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів з математики та природознавства учнів 4-х та 8-х класів в країнах з різними системами освіти, виявлення особливостей освітніх систем, що впливають на якість освіти. В Україні такі дослідження були проведені двічі: TIMSS-2007 та TIMSS-2011, до яких залучалися окремі навчальні заклади і нашої області. У відповідності до програми дослідження, проводилися тестування та анкетування: учнів, вчителів та адміністрації загальноосвітніх навчальних закладів.
Нагадаємо, що під час анкетування більше 60% учнів вважають, що майже на всіх уроках їм пропонують вивчити на пам’ять формули і методи розв’язування задач, застосовувати, пояснюючи відповідь. Це означає орієнтацію результатів навчання переважно на отримання знань, а не формування предметних та життєвих компетенцій, що не припустимо. Завдання кожного вчителя: максимально відпрацьовувати технологічний та методологічний процес ведення уроку, відводити час на організацію різної пізнавальної діяльності учнів та форми організації диференційованого навчання (самостійна робота, робота в групах) тощо.
Цікавим є також те, що згідно анкетування, кращий результат мають учні тих класів, де вчителі використовують підручник, як допоміжний засіб, а не як основу для вивчення предмета (42,61% порівняно з 39,90% правильних відповідей).
Також вимагає більшої уваги вчителів математики організація ефективної роботи зі здібними дітьми. Щорічно оргкомітет Міжнародного математичного конкурсу для учнів від 2-го по 11-й клас, за сприянням Міністерства освіти та науки України, проводить за єдиними завданнями конкурс «Кенгуру» - його треба проводити обєктивно, адже метою конкурсу є залучення учнів у цікавий і пізнавальний світ математики. Гра цікава як призерам Всеукраїнських олімпіад із різних предметів, так і тим, хто лише починає засвоювати ази цієї чудової науки – математики. У цьому навчальному році було вперше організовано два  математичні конкурси «Кенгуру»: Всеукраїнський для учнів 2-6 класів та Міжнародний для учнів 2-11 класів (див. таблиці участі на сайті ІППОЧО). Відрадним є масова участь школярів нашої області у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру» – 11557 учасників та у Всеукраїнському – 13059 учасників, разом – 24616 учасників (17654 у минулому році). Однак потребує покращення робота з математики по підготовці до Всеукраїнських учнівських олімпіад та турнірів. Аналіз розв’язків задач на ІІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади продемонстрував, що якість підготовки учасників є недостатньою і мало результативною. Цьому питанню у новому навчальному році слід приділити надзвичайно велику увагу. РМК/ММК мають планувати більше майстер-класів з питань підготовки вчителів та навчально-тренувальні збори районних/міських команд.

Рекомендації щодо використання сучасних інформаційних та інноваційних технологій на уроках математики, підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, результати моніторингу якості природничо-математичної освіти, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо організації роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів досвідчених учителів та інше друкуються на державному рівні – у науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» видавництва «Педагогічна преса», в газетах «Математика» та «Математика в школах України», а на обласному – в газеті «Освіта Буковини» та журналі «Освітній простір Буковини».

Немає коментарів:

Дописати коментар